Книга пояснює, чому значну частину українського авангарду ХХ століття помилково зарахували до «російської» чи «європейської» традицій, і повертає цим авторам — від Давида Бурлюка й Казимира Малевича до Вадима Меллера, Дзиґи Вертова, Михайла Бойчука — належний український контекст. Це розвідка про багатомовність і мультикультурність України 1910–1930-х, інституції, мережі та ідеї, що сформували радикальні художні пошуки й їхню пам’ять у наступні десятиліття. Видання українською систематизує ключові постаті, осередки та дискусії, повертаючи їх у наше культурне поле
1) Повернення імен
Показує, як митців, що працювали в Україні, «переписували» в інші традиції, і чому важливо відновити їхню українську належність.
2) Контекст замість міфів
Розкладає по поличках інституції, зв’язки та ідеї середовища 1910–1930-х, пояснюючи поява стилів і дискусій.
3) Мультикультурна оптика
Демонструє роль багатомовності та взаємовпливів із Європою, що сформували унікальний український авангард.
4) Практична цінність для сьогодення
Становить базу для кураторських програм, освіти й переосмислення публічного наративу про українське мистецтво.








